повергать

повергнуть валити, звалити, повалити, скидати, скинути кого, що, кидати, кинути кого, що и ким, чим; во что - вкидати, вкинути кого в що, (редко, устар.) повергати, повергти, повергнути (у Куліша). [Звалив його собі під ноги. Один твій погляд скине лже- пророків (Л. Укр.). Ще раз нечистий дух кинув ним об землю і тоді покинув його (Св. П.). Це його дуже вкинуло в тугу (Звин.)]. -гать просьбу к стопам чьим - складати прохання до ніг чиїх, кому. -гать трофеи к ногам победителя - складати, скласти трофеї переможцеві до ніг. Расточительность -гла его в нищету - марнотратство вкинуло його в злидні. Поверженный и повергнутый - звалений, повалений, скинений, скинутий, кинутий, кинений на (об) що. -ный на землю, в прах - повалений на землю, -ний у порох.

* * *

несов.; сов. - пов`ергнуть

1) вали́ти, повали́ти, зва́лювати, звали́ти; поверга́ти, пове́ргнути и пове́ргти; (бросать) ки́дати, ки́нути; (опрокидывать) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти

2) (приводить в какое-л. состояние) вкида́ти, вки́нути, ки́дати, ки́нути; (о чувствах) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити